Зыбучие пески – иллюзия покоя,
Лишь шелест ветерка над кромкою песка.
Как будто нет вокруг страдания и горя,
Как будто воцарилась над миром тишина.
Баюкает умы спокойная картина:
Как в море легкий бриз колышет гладь песка.
И тяжелеют веки, дремота охватила,
Клонится ко сну усталая Глова.
Когда бушуют штормы, могучие стихии,
Тогда в борьбе суровой, поверьте, не до сна.
И думаем о том, как в дикой буре выжить,
Но вот она, желанная, открылась тишина.
О, друг, скорей проснись! Горит сигнал: «Опасность!»
В той мнимой безмятежности лукавый враг сокрыт.
Ногой не оступись в зыбучее пространство
Затянут с головой коварные пески.
О, скольких поглотило, не бодрствующих, спящих,
На веки покоренных лукавым миражем.
И лишь один Христос дает нам настоящий
Покой. Но только в сердце, а не в борьбе с грехом.
Беги же прочь от сна, беги без промедленья,
Туда, вверх, на Голгофу, где был Христос распят.
Молись и плачь, взывай, склонив пред ним колени.
И помни об опасность: Ты можешь жизнь проспать.
Елена Викулина,
г.Армавмр,Россия
Мне 38 лет.К Богу я обратилась с покаянием почти 10 лет назад,тогда же приняла крещение.У меня трое детей.Старшей дочке почти 20 лет,сыну 8 лет,а младшей дочке всего 4 года.Без Иисуса не представляю себе жизни. e-mail автора:Vikulina_ed@mail.ru
Прочитано 8228 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
Поэзия : ОДА УТРУ. - Тамара Федотова Слава Богу за каждое утро, в которое я могу встать на свои ноги, вздохнуть глубоко, увидеть все, что меня окружает, радоваться и благодарить!